кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Ярославського державного педагогічного університету.
Експерт: в області мовознавства, методики викладання російської мови
«Слово в словах» - це одна з цікавих мовних ігор, заснована на тому, що заданий слово «ховається» в графічній оболонці інший лексичної одиниці або на стиках слів. Можна не тільки знаходити «заховані» слова, а й самому «зашифровувати» їх в тексті.
Різновидами такої гри часто захоплюються поети, повторюючи важливий для них графічний комплекс в
складі інших слів і тим самим підкреслюючи «засобами звукопису ті чи інші образи твору».
Така гра вже сама по собі активізує увагу і інтерес до мови, його комбінаторних можливостей, а тому може бути ефективно використана на заняттях російської мови.
- Для початку можна використовувати більш проста вправа, спрямоване насамперед на розвиток уваги до писемного мовлення.
Учням дається текст, присвячений якому-небудь предмету, проте не включає прямий його номінації,
наприклад:
- Потрібно визначити, про що йде мова і довести свою думку з опорою на сам текст. Одночасно з аналізом змісту доречно буде повторити ті виражальні засоби, які використані у вірші: порівняння (як перо заходу, як пожежа зорі), метафору (гори, полум'я, перо, заходу, пожежа зорі), антоніми (проза - вірші).
- Грунтуючись на прямих і переносних значеннях слів, учні визначають, що мова у вірші йде про троянду. Тепер можна звернути їхню увагу на графічну організацію тексту, запитавши про те, скільки разів буквений комплекс «троянда» тут вжито. Учні повинні відзначити, що він зустрічається чотири рази (по одному вживання на кожен рядок). При цьому два рази він виникає на стиках слів (скоро зацветешь; перо заходу) і двічі в складі іншого слова (загроза; проза).
2. Більш складним варіантом попереднього завдання стане пошук в тексті кількох «захованих» слів, що відносяться до єдиної тематичної групи. Прикладом тому може послужити наступний вірш, в якому треба знайти дев'ять «сховалися» тварин.
- Тут учні знаходять слова «пес» (строката), «собака» (особа здається), «вже» (жахливою), «жук» (не скажу якої), «заєць» (очі я цілив), «кріт» (лагідно) , «муха» (не зрозумію характер), «рак» (характер), «гусак» (бережуся). При такій роботі особливо розвивається увагу до звукової і графічної організації мови.
Надалі воно дозволить їм краще бачити і самостійно використовувати різні можливості мови для складання власних каламбурів, роблячи тим самим свою мову виразнішою і індивідуальної.
- Варто додати, що наведений для даного завдання текст може (і повинен) бути використаний також для повторення або закріплення будь-якої основної теми курсу (розряди займенників, союзи, граматична основа речення, структурно-семантичні типи присудків, типи обставин, відокремлені і не-
відокремлені визначення, розділові знаки в складному реченні та ін.).
3. Наступне завдання вимагає вже вміння самостійно бачити можливості «зашифровуваної» слів і при цьому з'єднувати лексеми за законами російської граматики. Учням в початковій формі даються слова, з яких треба скласти словосполучення або просте речення, щоб на стику їх графічних оболонок вийшло слово заданої тематичної групи. Наведемо кілька прикладів такого вправи зі словами, об'єднаними спільним значенням «комахи» (в дужках поміщені відповіді): 
- Звичайно ж, таке завдання бажано поєднати з повторенням видів підрядного зв'язку в словосполученні і типів односкладних пропозиції. Учні на практиці відпрацьовують способи граматичного зв'язку між словами, перебирають різні можливості їх сполуки, враховуючи весь спектр граматичних форм кожної з заданих лексем.
4. Ще більш складним і цікавим виявиться завдання по складанню власних словосполучень або пропозицій, в яких будуть «зашифровані» дані викладачем слова.
Наприклад, учням видається ряд лінгвістичних термінів, які потрібно «розмістити» на стиках
слів. Наведемо кілька таких термінів з варіантами їх «зашифровуваної»:
- Тут учням доводиться розбивати заданий графічний комплекс на такі частини, поєднання яких виявляється можливим на стику слів. Одночасно треба враховувати як граматичні, так і лексичні норми мови, проте освоєння їх у процесі захоплюючої творчої діяльності відбувається набагато легше і продуктивніше.
5. Можна надати учасникам гри ще більшу свободу, запропонувавши їм інший варіант подібного завдання. Кожен учень вибирає будь-яку свою тематичну групу слів (явища природи, частини тіла, дерева і т. П.) І «ховає» входять в неї слова на стиках складених їм словосполучень. Завдання інших - побачити (почути) ці слова і виявити ту групу, до якої вони належать. Наприклад, учень прочитує такі поєднання слів:
- Решта учасників мовної гри вгадують «зашифровані» слова і приходять до висновку, що всі вони входять в тематичну групу «птахи». Така вправа можливо як мовна розминка. Воно дозволяє сконцентрувати увагу на організації мови і сприяє розвитку вміння узагальнювати однорідні явища, бачити родо-видові відносини в мові.
6. На основі гри «слово в словах» можливі і більш творчі завдання. Так, учням пропонується скласти мікротекст з найбільшою концентрацією в ньому заданого літерного комплексу - зазвичай графічної оболонки невеликого слова. Цей комплекс повинен зустрічатися як на стиках, так і всередині інших слів.
- Умови гри можуть бути, наприклад, такі: в тексті заданий графічний комплекс потрібно використовувати десять разів, однак при цьому сам текст повинен бути якомога коротшим. Перемагає той учасник
гри, у якого мінімальна кількість слів у тексті.
При цьому, звичайно ж, дотримані граматичні та лексичні норми, а пропозиції пов'язані спільною думкою. Як приклад наведемо мікротекст з літерним комплексом «оса» (десять вживань на дев'ятнадцять слово-форм):
Така вправа добре активізує творчий потенціал учнів. Одночасно відпрацьовується вміння писати гранично коротко, стискаючи текст, залишаючи в ньому лише найбільш підходящі за формою і змістом слова.
- Найбільш складною вправою стане зашифровка цілої фрази в складі іншого висловлювання. По суті справи, це вже не «слово в словах», а «фраза у фразах». Тут можна запропонувати учням спочатку побачити «заховане» повідомлення.
Наприклад, у реченні "Надій, імен я в родині не повідомляю". При уважному розгляді вони помітять, що в середині фрази знаходиться повідомлення "Жди меня в сім" (Надій, імен я в родині не повідомляю).
- Тепер уже самим учням пропонується «зашифрувати» якесь повідомлення, наприклад: "Ваня не прийде". Одним з варіантів вирішення завдання може стати фраза «Диван я не при дітях пересувати буду».
Далі учні можуть зашифровувати повідомлення на свій вибір і пропонувати товаришам «прочитати» приховану інформацію.
Безумовно, такого типу завдання знову-таки можна давати в рамках вивчення будь-якої граматичної теми.
В цьому випадку до формальної організації пропозиції додадуться додаткові вимоги: складене пропозицію, наприклад, має бути односкладних виразно-особистим або ж
мати ряд однорідних членів і т. п.
Висновок: Збільшення кількості формальних обмежень, навпаки, посилить інтерес до завдання, змусить гранично сконцентруватися на його виконанні, зажадає перебрати безліч різних варіантів для вирішення. Домігшись успіху, учень відчує, що він дійсно піднявся ще на одну сходинку в своєму володінні мовою, що стане для нього кращим стимулом при подальшому освоєнні мови.