![](/wp-content/uploads/2020/01/uk-so-mozna-sposterigati-v-berezni-2011-misac-i-planeti-obgovorenna-na-liveinternet-1.gif)
Четвер, 10 Марта 2011 р 16:12 ( посилання )
Справа ось у чому. Завдяки знімкам тильного боку Місяця і комп'ютерного моделювання, вдалося створити векторну модель падіння метеоритів з того місця, де нині знаходиться Земля. При цьому, ці кратери наиболе потужні саме з видимої сторони. Скажімо простіше: місячні моря - це розплавлена колись матерія місячної речовини. Загальна енергія така, що могла б все океани Землі випарувати і здути всю її атмосферу раз 15-ть. Але такого на Землі ніколи не було.
Інший парадокс: Місяць обертається навколо Землі так точно, що завжди звернена до неї тільки однією стороною. І третій парадокс: Її кутовий розмір майже в точності збігається з сонячним. Тому можливі сонячні затемнення. Точність неймовірна.
А отже просто випадковість ніякими можливостями абсолютно неможлива.
Про інші тонкощі я тут промовчу, бо не фахівець їх просто не зрозуміє і не оцінить.
А ось вчених зрозуміти можна. У них немає жодної теорії або версії з цього приводу. Та й до чого народ бентежити?