Мережі Wi-Fi в Білорусі на цей момент розвиває тільки один оператор - РУП "Белтелеком". При цьому будівництво бездротової інфраструктури йде досить мляво і неактивно, в основному через заборону на комерційну діяльність в діапазоні 2.4 ГГц для всіх гравців ринку за винятком "Белтелекома". На всій території республіки діє трохи більше ста подібних "джерел" Інтернету державного монополіста. Але в найближчому майбутньому гряде революція в "країні" Wi-Fi. У березні на державній комісії з радіочастот (ГКРЧ) має бути розглянуто питання про надання діапазону 2.4 ГГц комерційним провайдерам. Це історично важливе питання, оскільки в бездротової середовищі відразу виросте конкуренція, в цей проект організації з "дозволами на роботу" почнуть інвестувати значні кошти. Сьогодні про перспективи бездротових мереж в Білорусі і плани виходу на Wi-Fi-ринок компанії " Альтернативна цифрова мережа "(Бренди" Атлант Телеком "І" Шпаркi Дамавiк ") Нам розповів її директор - Ігор Сукач.
TECHLABS: Ігор Миколайович, на самому початку весни відбудеться державна комісія з радіочастот, де має бути розглянуто питання про надання діапазону 2.4 ГГц ще кільком провайдерам. Можна сказати, що гряде розширення кількості провайдерів бездротового широкосмугового доступу за технологією Wi - Fi. Чи збирається "Атлант Телеком" виходити на цей, безумовно, перспективний ринок в найближчому майбутньому?
Ігор Сукач: Дійсно, планується, що навесні буде прийнято рішення ГКРЧ про виділення діапазону 2.4 ГГц для надання послуг. Хоча дозвільних документів я ще не бачив, але, сподіваюся побачити в найближчому майбутньому. Якщо подібне рішення буде прийнято, то "Атлант Телеком", звичайно, братиме участь в будівництві своєї мережі Wi-Fi. У нас є певні плани на цей рахунок. Ми про них досить давно заявляли, в тому числі зверталися в ГКРЧ з проханням надати провайдерам і не тільки зазначеної вище частоти з метою надання послуг. Але прохання залишилося проханням ...
Надання можливості працювати провайдерам в цьому діапазоні, на мій погляд, не вирішує всієї проблеми, яка може бути "вирубана на корню" тільки повним звільненням частотного ресурсу 2.4 ГГц для використання його як провайдерами, так і іншими організаціями. В принципі, зараз непровайдерскіе структури можуть використовувати цю частоту. Але в зв'язку з цим виникають деякі прикордонні умови. Розберемо простий приклад. Автоцентр або кафе з метою залучення відвідувачів ставить у себе точку доступу і забезпечує доступ в Інтернет для відвідувачів в безкоштовному або платному режимі. Такі дії цілком можуть бути розцінені як послуга, нехай, навіть це кафе надає клієнтам Wi-Fi безкоштовно і не займається операторської діяльністю. Так, між кафе і клієнтом немає грошових відносин, але факт послуги існує. Що робити з такою ситуацією? Чи потрібна цьому кафе ліцензія на надання послуг передачі даних, а також дозвіл на використання частотного ресурсу? Питання залишається відкритим.
Будь-оператор, будь то "Белтелеком" або "Атлант Телеком", зацікавлений в комерційну складову своїх проектів. Тому ми будемо розглядати деякі точки доступу як базові для своєї мережі передачі даних. Але ми не збираємося охоплювати Wi-Fi всю столицю або республіку в цілому, а визначимо деяку кількість точок доступу, які, на наш погляд, можуть в перспективі бути комерційно цікавими.
TECHLABS: А як же інтереси користувачів послуги?
Ігор Сукач: Користувачі ж зацікавлені трохи в іншому - в можливості підключення до Wi-Fi не тільки там, де це може бути комерційно цікаво будь-яким підприємствам, а повсюдно. Коли ми говоримо про повсюдності надання послуги Wi-Fi, то це не 50, не 100 і навіть не тисяча точок в розрахунку на якусь конкретну мережу або місто. Це десятки тисяч точок доступу. Щоб розгорнути подібну глобальну мережу, не вистачить потужностей жодного оператора, навіть всіх операторів в сукупності. Хоча єдине Wi-Fi-простір можна досягти, якщо поглянути на досвід розвинених країн. Але тільки в тому випадку, якщо потрібний частотний ресурс буде звільнений від додаткових дозволів. Тоді будь-яке кафе, ресторан, шоу-рум, магазин в комерційних цілях для залучення клієнтів зможуть організувати таку точку доступу у себе, чи не задіюючи інвестиції сторонніх організацій (тих же провайдерів) і не чекаючи, щоб вони встановили у них цю саму точку доступу Wi- Fi.
Для досягнення всіх вищеназваних цілей потрібно небагато: щоб ГКРЧ чесно сказала - діапазон 2.4 ГГц повністю вільний, в ньому можуть надавати свої послуги не тільки якісь конкретні оператори, а будь-яке підприємство, яке вважатиме за необхідне використовувати "бездротової" механізм для залучення клієнтів. Я вважаю, тільки в цьому випадку технологія Wi-Fi стане в Білорусі дійсно масовою.
TECHLABS: Пам'ятається, на конференції "Діловий Інтернет" Ви говорили, що чекаєте, поки РУП "Белтелеком" "розігріє" бездротової ринок. Як Ви оціните поточний "прогрів" Wi - Fi -ринка і темпи будівництва подібних мереж в Білорусі?
Ігор Сукач: Темпи і успіхи. Про ці термінах поки навіть говорити не доводиться, тому що сто точок доступу, які відкрило РУП "Белтелеком", в обсягах республіки - це крапля в морі. Якщо буде надано дозвіл на роботу в діапазоні 2.4 ГГц, то сто чи тисяча точок доступу, які відкриє "Атлант Телеком" в республіці, - це дуже мало. Тільки спільними зусиллями, причому не тільки операторів, а всіх зацікавлених, можливий значний охоплення технологією Wi-Fi.
TECHLABS: Як Ви думаєте, хто зі столичних комерційних провайдерів здатний вийти на ринок бездротового широкосмугового доступу?
Ігор Сукач: Свої точки доступу відкриють всі провайдери - і дрібні, і великі. Головне - у них з'явиться така можливість. Наскільки це охопить територію республіки? Я вважаю, що провайдери навіть спільними зусиллями зможуть "закрити" далеко не всю територію, яка цікава користувачам. Звичайно, основні місця скупчення споживачів будуть покриті мережами Wi-Fi, але це не зробить можливість підключення до Інтернету за цією технологією повсюдною.
TECHLABS: Зараз мережі Wi - Fi працюють в режимі тестової експлуатації, доступ в Інтернет для користувачів повністю безкоштовний. Скільки займе часу будівництво бездротової інфраструктури "Атлант Телеком", щоб можна було говорити про комерційну експлуатацію Wi - Fi? Які інвестиції знадобляться для реалізації такого проекту?
Ігор Сукач: Я не розглядаю публічну мережу Wi-Fi як серйозну комерційну складову ведення бізнесу "Атлант Телеком" найближчим часом. Швидше це додаткова можливість для абонентів нашої компанії. З досвіду будівництва подібних мереж іншими країнами можна сказати, що ефективність мереж Wi-Fi досягається лише в тому випадку, коли налагоджений деякий роумінг між такими мережами. Припустимо, "Атлант Телеком" покрила своєю мережею певну територію. Решта оператори зробили те ж саме. Таким чином, абонент "Атлант Телеком" буде мати можливість доступу до Wi-Fi тільки на території нашої мережі. Якщо ж налагодити роумінг, то той же абонент отримає доступ в мережі "Белтелекома" і навпаки. Справа залишається за операторами: зробити деякі взаєморозрахунки і списати кошти з особового рахунку абонента.
Я вважаю, що ситуація в Білорусі буде розвиватися саме таким шляхом. При цьому кожен оператор покриє мережею ту територію, яку вважає доцільною. В обсягах республіки це буде відносно невелика територія, але спільними зусиллями вийде досить значна покриття, якщо вдасться налагодити роумінг між операторами. Як тільки у нас з'явиться можливість відкривати свої точки доступу, я піду до представників "Белтелекома" з подібною пропозицією, щоб організувати "обмін" абонентами між нашими мережами. Тільки тоді стане можлива деяка комерційна експлуатація подібних мереж. Будівництво системи взаєморозрахунків між операторами Wi-Fi призведе до того, що в великих містах можна буде добитися серйозного покриття бездротовою мережею. Не будемо забувати про те, що оператори будуть вибирати місця для точок доступу в першу чергу з комерційних міркувань, а тотальне покриття Wi-Fi неможливо, якщо до цього процесу не долучаться власники тих же магазинчиків, кафе, шоу-румів.
TECHLABS: Скільки, на Ваш погляд, повинен коштувати 1 MB вхідного трафіку, скачаний користувачем за технологією Wi - Fi?
Ігор Сукач: Я не вважаю, що вартість "бездротового" мегабайта повинна відрізнятися від "проводового". Це запорука того, що Wi-Fi буде затребуваний.
TECHLABS: У світі існують міста, де практично кожен квадратний метр покритий сигналом Wi - Fi, наприклад, Лос-Анджелес. Наскільки реальна така ситуація в столиці Білорусі? Ваш прогноз: в якому році бездротовою мережею Мінськ буде покритий на 100%?
Ігор Сукач: Мій прогноз - в Мінську ситуація з Wi-Fi стане близька до Лос-Анджелесу, приблизно через років п'ять.
TECHLABS: Чи є в Білорусі перспективи у WiMAX? Адже подібні мережі вже досить активно будуються в тій же столиці Російської Федерації ...
Ігор Сукач: Мережі WiMAX будуються, але я не чув, що вони сильно розвиваються. Ще менш чув про якісь комерційних успіхи тих компаній, які їх збудували. У будь-якому випадку основний недолік мереж WiMAX на сучасному етапі - це вартість абонентського комплекту. Зараз, навіть будучи побудованої, така мережа не може розглядатися як масова. Це більше спеціалізоване рішення для корпоративного сегмента і спеціальних проектів. На даний момент ця послуга не масова. І якщо вона буде розгорнута в Білорусі, то також не стане масовою. У РБ є деякі обмеження з частотним ресурсом для WiMAX, який поки не виділено.
Безумовно, перспективи у WiMAX є. Тільки чим довше відсувається впровадження послуги WiMAX, тим менше у неї шансів, тому як їй "на п'яти" наступають 3G, 4G - стандарти, які просуваються стільниковими операторами.
TECHLABS: Розкажіть про плани "Атлант Телекому" на 2008 рік. Які проекти хотілося б реалізувати за цей період?
Ігор Сукач: Заплановано подальший розвиток мережі передачі даних "Атлант Телекому" в регіонах. Ми збираємося запустити нашу мережу в районних центрах, розвинути її в тих обласних центрах, де вже працюємо, забезпечивши в цих населених пунктах покриття номерної ємності, як мінімум, на 95%. Ми плануємо в подальшому нарощувати кількість абонентів технології ADSL і починаємо будувати легальні домашні мережі для підключення абонентів по технології Ethernet, підводити "оптику" до кожного дому. Ми вже запустили подібний проект в Мінську. Тепер будемо розвивати його і в обласних центрах. Темпів свого зростання зменшувати не збираємося. Плануємо збільшити свою клієнтську базу вдвічі, повторивши успіхи останніх кількох років.
"Улюблений" бліц-опитування порталу TECHLABS у виконанні Ігоря Сукача:
Улюблена марка автомобіля. Mercedes-Benz.
Улюблене заняття - хобі. Люблю грати і зі своїми дітьми.
Улюблений безалкогольний напій. Морквяний сік. Улюблений спиртний напій. Текілла.
Улюблена страва. Біфштекс по-татарськи.
Улюблений комп'ютерний бренд. Ні.
Улюблена комп'ютерна гра. Грав в тетріс :).
Улюблений вид спорту. Більярд.
Улюблена музика / виконавець. Старий добрий класичний рок. Британська група Yes.
Улюблене місце на землі. Вітальня в моєму домі.
Улюблений ресурс Інтернету. Їх багато.
Що робити з такою ситуацією?
Чи потрібна цьому кафе ліцензія на надання послуг передачі даних, а також дозвіл на використання частотного ресурсу?
Наскільки це охопить територію республіки?
Які інвестиції знадобляться для реалізації такого проекту?
Наскільки реальна така ситуація в столиці Білорусі?
Ваш прогноз: в якому році бездротовою мережею Мінськ буде покритий на 100%?
Які проекти хотілося б реалізувати за цей період?